Про професію

 

МОНТАЖНИК ЗСТАЛЕВИХ ТА ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ

Короткий опис

 Монтажник - це людина, яка займається установкою, з'єднанням, закріпленням і підключенням різних будівельних елементів, сантехніки, систем вентиляції, тепломережі, котлів, побутової техніки і т. д. Безліч технічних фахівців займаються монтажем. Їх послугами користуються при установці і заміні промислового обладнання, при будівництві, ремонті будівель і окремих приміщень. Різновидів цієї професії існує величезна безліч, так як монтувати можна багато чого.

Історія професії

 Ще в Давньому Єгипті будівлі монтувалися з окремих великих елементів за допомогою вантажопідйомних механізмів. Можна з упевненістю назвати людей, які виробляли установку таких будівельних блоків та плит, монтажниками. Також методом блочного будівництва було зведено фінікійські храми в кількох районах Середземномор'я. Цим об'єктам вже за 6000 років. Кораблі та човни того часу також мали безліч пристосувань і механізмів для поліпшення маневреності судна і навіть для оборони від супротивника. А значить, хтось займався монтажем такого обладнання. Щоб пояснити простіше, монтажник певного виду обладнання з'являвся тоді, коли винаходили той чи інший тип обладнання, споруди. ...

Загальна характеристика професії

 Упровадження нових технологій із застосуванням елементів, що збираються, збільшило обсяг монтажно-складальних операцій у будівельних роботах. Це стало причиною появи нової професії – монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій. Монтажники цього фаху працюють на складанні житлових будинків, промислових і громадських споруд. Вони збирають корпуси будівель, використовуючи складові елементи (блоки, панелі), що виготовляються на заводах, укладають фундаментні блоки, монтують шляхопроводи, гідротехнічні споруди, промислові печі, опори електромереж, мостів та ін. Вперше застосували монолітні залізобетонні конструкції у 1986 році в Німеччині.

Повинен знати:

·         основні види деталей сталевих та збірних бетонних та залізобетонних конструкцій;

·         види основного такелажного та монтажного обладнання та пристроїв;

·         правила транспортування та складання конструкцій та виробів;

·         способи тимчасового кріплення конструкцій;

·         прості способи перевірки щільності зварювальних швів;

·         основні властивості та марки бетонних сумішей;

·         правила підготовки поверхонь для ізоляції;

·         будову електрифікованих та пневматичних інструментів та правила роботи з ними;

·         способи захисту металу від корозії.

 

Повинен уміти:

·         зачищати стики зібраних конструкцій;

·         кріпити монтажні болтові з’єднання;

·         встановлювати самонарізуючі болти;

·         укладати плити дорожніх покриттів;

·         тимчасово кріпити конструкції;

·         замонолічувати бетоном стики;

·         забивати цеглою або бетоном кінці балок, борозни, гнізда, вибоїн та отворів;

·         монтувати збірні перегородки та внутрішні стіни з гіпсових панелей на металевому каркасі;

·         герметизувати стики спеціальними герметиками.

Професійно важливі якості і особливості

Специфіка монтажних робіт вимагає від монтажника наявності певних індивідуально-психологічних та особистісних якостей: розвинений окомір, координацію та точність рухів (щоб керувати кранівником, який подає конструкцію у монтажну зону, та встановити її у передбаченому за проектом місці); розвинену просторову уяву (щоб розбиратися в кресленнях та уявити загальний вигляд споруди). розподіл і концентрація уваги, оперативної і довготривалої пам’яті. Певні вимоги ставляться і до інтелектуального розвитку монтажника. Послідовність виконання робіт завжди обумовлена технологією, але монтажнику доводиться під час роботи вносити до неї певні зміни, зважаючи на існуючі обставини.

Медичні протипоказання

Робота не рекомендована людям, які страждають на захворювання:

·         серцево-судинної системи (гіпертонія, серцева недостатність та ін.);

·         опорно-рухового апарату (які ускладнюють і обмежують рухливість рук, ніг);

·         нервової системи (нав’язливі стани, непритомність та ін.);

·         схильних до простудних захворювань.

 Розмір заробітку робітника залежить від його кваліфікації. Кваліфіковані спеціалісти нині успішно трудяться на будівництві і опорядженні об’єктів не лише в Україні, а й за її межами, що свідчить про їх високу професійну підготовку.

Споріднені професії

·         електрозварник;

·         бетоняр;

·         штукатур;

·         стропальник.

Ризики професії

 Безсумнівним плюсом професії є її універсальність в плані навичок. Монтажнику одного типу обладнання легко перепрофілюватися на кілька інших спеціалізацій, якщо робота ведеться одними і тими ж інструментами. Праця монтажника сьогодні добре оплачується - зазвичай в кілька разів вище, ніж робота інженера, лікаря або вчителя. Зрозуміло, що робота на будівельному майданчику пов'язана з загрозою для життя і здоров'я - велика висота, важкі предмети над головою, оголені дроти (в деяких випадках).

 

Де отримати професію

 Монтажників готують в професійно технічних училищах, а також безпосередньо на робочому місці. Монтаж обладнання досить часто виконують люди без відповідної освіти, адже багато чоловіків вміють працювати електроінструментами, що власне і є основною вимогою при прийомі на роботу.

ЕЛЕКТРОГАЗОЗВАРНИК

Електрогазозварник - робітник, спеціаліст по зварюванню. Зварювання - технологічний процес утворення нероз'ємного з'єднання між матеріалами при їх нагріванні та/або пластичному деформуванні за рахунок встановлення міжмолекулярних і міжатомних зв'язків.

Неможливо уявити сучасне оточуюче середовище, без застосування такого міцного і доступного способу з'єднання, як зварювання. Ще в прадавні часи люди використовували цей процес для виготовлення зброї, ювелірних виробів, знарядь праці. Існує думка, що слова “зварювання”, “зварити” походять від імені слов'янського бога ковальської справи Сварога. Перші прості методи зварювання застосовувались в V-ІІ тисячолітті до н.е. в районах Єгипту та Ірану. Зварювали в основному деталі з міді, які розігрівали і потім здавлювали. Так виникло так зване “ковальське зварювання”. З II тисячоліття до н.с. почалася ера використання заліза. Цей метал довго не піддавався обробці через високу температуру плавлення. Багатьма поколіннями металообробників створювався та удосконалювався спосіб ковальського зварювання заліза. 

 

Характер роботи

Електрогазозварник виконує ручне електродугове, плазмове та газове зварювання (різання) деталей, конструкцій та груб із сталі, чавуну, кольорових металів і сплавів, зварювання на автоматах, у тому числі обладнаних телевізійними, фотоелектронними та іншими пристроями, напівавтоматичне зварювання за допомогою автоматичних маніпуляторів (роботів). При роботі на зварювальних автоматах і напівавтоматах функції зварника полягають у підготовці поверхонь, виборі технологічних режимів, контролі процесу зварювання та якості шва, а також у обслуговуванні відповідного устаткування. Разом з тим, незважаючи на застосування різних видів зварювальних машин, важливе значення має і завжди буде мати ручне зварювання. Воно використовується у будівництві, при прокладанні трубопроводів, створенні гідроспоруд, ремонті різноманітної техніки. Електрогазозварник повинен вміти виконувати роботи з ручного та автоматизованого дугового, газоелектричного і газового зварювання деталей, читати креслення, визначати основні причини браку і усувати їх. застосовувати раціональні прийоми роботи, економно використовувати матеріали і електроенергію, дотримуватись правил охорони.

 

Умови роботи

 

Зварникам доводиться працювати в найрізноманітніших місцях: у виробничому цеху, в полі, на висоті, під землею.

Фізичне навантаження лягає на зварника під час піднімання і переносу заготовок, деталей і конструкцій, а також виконання повільних рухів з пальником, коли інші частини тіла залишаються нерухомими. У цьому разі на м'язи спини і ніг припадає значне статичне навантаження. Встановлено, що у зварника втома виникає більше від статичної, ніж динамічної напруги. Напруженість праці зварника залежить від тривалого зосередженого спостереження за зоною зварювання, від ступеня напруги зору. Його робота має підвищену важкість і шкідливість. Несприятливо діють на організм високі температури, ультрафіолетове випромінювання, шкідливі хімічні речовини (чадний газ, окис азоту, металеві аерозолі та ін.). Зварник часто працює в незручних позах (стоячи, сидячи, інколи і лежачи), у важкодоступннх місцях з поганою витяжкою. Значному навантаженню під час виконання зварювальних робіт піддасться центральна нервова система. Досить часто зварнику доводиться працювати у складних виробничих умовах - на великій висоті стінах, фермах, перекриттях споруд, технологічних трубопроводах, що може стати причиною травматизму. Тому тут особливо важливо неухильно дотримуватись правил охорони праці при роботі у монтажних умовах (на висоті) та електробезпеки. Адже будь-які порушення цих вимог можуть призвести до травми, тимчасової втрати працездатності, а інколи - до більш серйозних наслідків. Наприклад, при роботі без рукавиць можна одержати опік, а при торканні електродотримачем деталей або конструкцій існує загроза ураження електричним струмом. Працюючий зварник знаходиться в зоні розбризкування рідкого металу температурою понад 2000°С, що також становить певну небезпеку. Сучасний зварник оснащений засобами індивідуальної безпеки, що є захистом від виробничого травматизму, дозволяє йому зберігати здоров'я та плідно працювати.

 

Ринок праці

 

Зварювання необхідне майже у всіх галузях господарчого комплексу, воно і надалі буде розвиватися і вдосконалюватися, адже жодне підприємство не може обійтися без спеціалістів цієї професії.

Перспективи

 

Ймовірність працевлаштування за професією електрогазозварника досить висока. Потреба у робітниках цієї професії постійна і має тенденцію до зростання. У переважній більшості регіонів України електрогазозварники без особливих ускладнень знаходять роботу в будівельних організаціях, на фабриках і заводах, у авторемонтних майстернях та станціях технічного обслуговування тощо. Таким чином, професія електрогазозварника має сталий попит на ринку праці. Ризик безробіття у зварників мінімальний і пов’язаний перш за все з недостатньою кваліфікацією та досвідом роботи. Висококваліфіковані електрогазозварники, які володіють суміжними професіями, мають більші шанси щодо працевлаштування, в тому числі в порядку міждержавного обміну робочою силою. Заробіток електрогазозварника залежить від обсягів виконуваних робіт, кваліфікаційного розряду, форми власності та спеціалізації підприємства (організації, установи), де він працює. Початковим кваліфікаційним розрядом робітника є другий, найвищим - шостий. Кожному розрядові відповідає тарифна ставка. Чим вищий розряд, тим вона вища. Як правило, тарифна ставка зварника вища від ставок інших професій на 15 відсотків. Підвищені вимоги, що в сучасних умовах висувають роботодавці до кваліфікації та якості робочої сили, стимулюють електрогазозварників до осягнення більш складних професійних знань, висот професійної майстерності. Саме тому вони постійно підвищують власну кваліфікацію шляхом подальшого професійного навчання. Його формами є: навчання безпосередньо на виробництві, виробничо-технічних курсах, курсах цільового призначення, курсах навчання другій (суміжній) професії. Висока кваліфікація і ґрунтовні знання щодо організації та технології виконання зварювальних робіт досягаються через систему вищої спеціалізованої освіти політехнічного профілю.